Посилення російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі вже позначається не лише на окремих підприємствах, а й на ключових показниках української економіки. Водночас бізнес продовжує адаптуватися до нових умов, перебудовуючи логістику та виробничі процеси.
Про це йдеться в аналізі заступника голови Національного банку України Володимира Лепушинського, оприлюдненому разом із вересневим макроекономічним та монетарним оглядом НБУ.
Інфляція зростає через дорожчу логістику
У липні річна споживча інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. За попередніми оцінками, у серпні зростання цін продовжилося.
Одним із факторів стало пошкодження логістичної інфраструктури та необхідність пошуку нових маршрутів постачання. За оцінкою НБУ, додаткові витрати, пов’язані з перебудовою логістики, можуть додати близько 0,4–0,6 процентного пункту до річної інфляції наприкінці 2026 року.
Водночас у Нацбанку не очікують різкого одночасного стрибка цін. Додаткові витрати поступово впливатимуть на кінцеву вартість товарів, а конкуренція між підприємствами та стриманий попит частково обмежуватимуть їхнє перенесення на споживачів.
Бізнес став обережнішим
Погіршення безпекової ситуації вже відобразилося в настроях підприємців.
Індекс очікувань ділової активності НБУ в серпні знизився до 48,3 пункта з 50,1 у липні. Таким чином, показник знову опинився нижче позначки 50, яка розділяє позитивні та негативні очікування.
Серед основних проблем компанії називають пошкодження виробничих об’єктів і складів, перебої з логістикою та обмеження роботи морських портів.
Винятком залишається будівельна галузь. Її показник становив 50,7 пункта. Підтримку сектору забезпечують роботи з відновлення пошкодженої інфраструктури, державне фінансування та внутрішній попит.
На ринку праці одночасно падає попит і зберігається дефіцит кадрів
Підприємства стали обережніше планувати розширення штату. У серпні збільшення кількості працівників очікували насамперед будівельні компанії. Промисловість, торгівля та сфера послуг, навпаки, прогнозували скорочення зайнятості.
При цьому дефіцит кваліфікованих працівників залишається одним із головних обмежень для бізнесу.
Таким чином, компанії одночасно стикаються з необхідністю скорочувати або стримувати найм через високі ризики та з проблемою нестачі людей для роботи.
Великі бюджетні видатки посилюють попит на валюту
Ще одним каналом впливу війни залишається валютний ринок.
У липні державні видатки були майже на 70% вищими, ніж за аналогічний місяць минулого року. Зростання витрат пов’язане, зокрема, з фінансуванням оборони, відновленням пошкодженої інфраструктури та підготовкою країни до опалювального сезону.
Збільшення бюджетних вливань означає появу додаткової гривневої ліквідності в економіці. Частина коштів спрямовується на імпорт, що відповідно формує додатковий попит на іноземну валюту.
У липні та серпні Національний банк продав на валютному ринку по $4,8 млрд.
Експорт скорочується, але Україна шукає альтернативні маршрути
Проблеми з логістикою позначилися і на зовнішній торгівлі.
У липні експорт товарів становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс до $8,8 млрд. У результаті торговельний дефіцит продовжив збільшуватися.
Окремою проблемою стало скорочення перевезень зерна залізницею. У серпні залізницею транспортували близько 1,3 млн тонн зернових — приблизно на 35% менше, ніж місяцем раніше.
Водночас логістичні потоки поступово перенаправляються. Частина аграрного експорту йде через західні прикордонні переходи та дунайські порти.
Така перебудова дозволяє продовжувати експорт навіть за суттєвих обмежень морської логістики. Однак альтернативні маршрути дорожчі та мають меншу пропускну здатність.
Українці продовжують зберігати гроші в гривні
Попри економічні ризики, попит населення на гривневі державні облігації залишається високим.
Наприкінці серпня обсяг гривневих ОВДП у власності фізичних осіб досяг рекордних 100 млрд грн. Лише протягом липня-серпня портфель населення збільшився більш ніж на 9 млрд грн.
У НБУ розглядають привабливість гривневих заощаджень як один із важливих елементів стабільності фінансової системи. Процентна політика має стримувати інфляційні та валютні ризики навіть в умовах, коли основною причиною економічного тиску є війна.
Економіка адаптується, але ціна війни зростає
Посилення російських атак уже має помітний вплив на інфляцію, настрої бізнесу, зовнішню торгівлю, транспорт та валютний ринок.
Водночас українська економіка продовжує функціонувати. Підприємства змінюють логістичні маршрути, експортери шукають альтернативні шляхи, будівельний сектор відновлює пошкоджені об’єкти, а фінансова система продовжує працювати.
За оцінкою НБУ, здатність бізнесу та населення адаптуватися дозволяє економіці зберігати працездатність навіть за посилення воєнних ризиків. Водночас подальше збільшення інтенсивності атак означатиме і зростання економічних втрат.